ÐÑÑÐ½Ñ «Ð Ñ Ñак вдÑÑний небеÑам» — Ñе мÑзиÑне зÑÐ·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² ÐºÐ¾Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ, глибока подÑка за поÑÑÑÑÑ, Ñке не Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð· ÑаÑом, Ñ Ð·Ð° лÑдинÑ, Ñка поÑÑÑ — попÑи вÑе. У Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ ÑÐ¸Ð½Ð³Ð»Ñ ÐндÑÑй ÐÑавÑенко ÑозповÑÐ´Ð°Ñ ÑÑÑоÑÑÑ, Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°ÑÑом: коли лÑбов ÑÑÐ°Ñ Ð¾Ð¿Ð¾ÑоÑ, коли Ð´Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ ÑеÑез ÑÑÑдноÑÑ Ñазом, Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ Ñ Ð¾ÑеÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑо ÑказаÑи — “дÑкÑÑ, Ñо Ñи Ñ”.
ÐÑÑоÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ½Ñ — оÑоблива. ÐндÑÑй напиÑав ÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо ÑокÑв ÑомÑ. Ðона довго “лежала на полиÑÑ”, поки ÑпÑвак не поÑав виконÑваÑи ÑÑ Ð½Ð° конÑеÑÑÐ°Ñ . Ðгодом пÑÑÐ½Ñ ÑÑала ÑлÑÐ±Ð»ÐµÐ½Ð¾Ñ ÑеÑед ÑлÑÑ Ð°ÑÑв — ÑÑ ÑпÑвали в Ð·Ð°Ð»Ñ Ð² ÑнÑÑон, кожне Ñлово вÑдгÑкÑвалоÑÑ Ñ ÑеÑÑÑÑ . Саме ÑÐ¾Ð´Ñ ÐндÑÑй зÑозÑмÑв: наÑÑав ÑÐ°Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°ÑÑваÑи Ñй нове жиÑÑÑ — Ñ Ð·ÑобиÑи оÑÑÑÑйний ÑелÑз.
«Ð¦Ðµ пÑÑÐ½Ñ Ð¿Ñо Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð»Ñбов. ÐÑо вдÑÑнÑÑÑÑ. ÐÑо ÑÑ Ð¿ÑдÑÑимкÑ, Ñка не поÑÑебÑÑ ÑлÑв, але вÑдÑÑваÑÑÑÑÑ Ð· кожним Ð¿Ð¾Ð´Ð¸Ñ Ð¾Ð¼. Ðоли Ñ ÑоÑÑ ÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ñ Ñебе за ÑÑÐºÑ — Ñ Ñи знаÑÑ: з ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ Ð»ÑÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° пÑойÑи вÑе», — дÑлиÑÑÑÑ ÐндÑÑй ÐÑавÑенко.
ÐелодÑÑ Ð¿ÑÑÐ½Ñ — ÑиÑа, Ñепла, пÑониклива. Це не пÑоÑÑо лÑÑиÑна композиÑÑÑ, а пÑÑнÑ-ÑвÑÑло, Ñо Ð½Ð°Ð´Ð¸Ñ Ð°Ñ Ð±ÐµÑегÑи найÑÑннÑÑе. У звÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð±ÐµÑежено Ð±Ð°Ð»Ð°Ð½Ñ Ð¼Ñж ÑÑÑаÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¿-еÑÑеÑÐ¸ÐºÐ¾Ñ Ñа Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¸Ð½Ð¾Ñ ÐµÐ¼Ð¾ÑÑй, ÑÐºÑ Ð¿ÑиÑÐ°Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð²ÑоÑÑÑкÑй мÑзиÑÑ ÐндÑÑÑ.