«ÐÐ°Ð´ Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу» (1997).
«Ð”ай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити Ñ—Ñ—, втративши. Настав час великого вибору: або єдність Ñ– перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба Ñ– знову довга дорога до волі»
«Ð¯ÐºÐ±Ð¸ мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».
Ð’’ячеслав ЧОРНОВІЛ

87 років тому, тобто 24 грудня 1937 року, народився у селі Єрки на Черкащині Ð’’ячеслав Чорновіл, державний, громадський, політичний діяч, журналіст, народний депутат України I—III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, політв’язень (17 років неволі), багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України, борець за незалежність України у XX столітті.

В'ячеслав Чорновіл

Для кращого пізнання цієї легендарної постаті часів боротьби за відновлення незалежності України 1988—1991 років та українського державотворення в 1990-Ñ‚Ñ– роки корисними будуть спогади (запис в 2007 році) двох його соратників, рухівців із Чернігівщини, борців за незалежність України у XX столітті, які на жаль, вже відійшли у засвіти: Валерія САРАНИ (1947—2018) Ñ– Олександра КОТЕНКА (1949—2008).

Валерій Сарана, громадський діяч, один із засновників Ñ– голова Чернігівської крайової організації Руху за перебудову (1990—1992), член оргкомітету Установчого з’їзду Народного Руху України (1989), довірена особа кандидата в Президенти України Ð’. Чорновола по Чернігівській області (1991), заступник голови Чернігівської обласної адміністрації з гуманітарних питань (1992—1994), керівник апарату фракції НРУ у Верховній Раді (1996—1997), знав Ð’'ячеслава Максимовича дуже добре: «Ð’ін був надзвичайно потужною енергетично людиною – якби я був змерз, то коло нього б зігрівся... Але мене захоплювала в ньому надзвичайна порядність».

Передвиборча зустріч кандидата на посаду Президента України В.Чорновола з виборцями Чернігова. Присутні довірена особа кандидата в Президенти України М. Бойчишин і довірена особа кандидата в Президенти України у Чернігівській області В.Сарана. Чернігів, Палац культури хіміків (тепер Міський палац культури), 1991 р.

ВІН ТАК РОЗПОВІВ ПРО ЧОРНОВОЛА: «Ð’перше побачив його на I з’їзді Народного руху України [8—10 вересня 1989 Ñ€. – С.Б.] за перебудову, коли у вестибюлі будинку культури Київського політехнічного інституту, де проходив форум, пронеслось: «Ð§Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð²Ñ–л, Чорновіл!». Делегати щільним колом оточили худенького, невисокого на зріст чоловіка з досить довгим волоссям Ñ– вусами, який активно жестикулюючи відповідав на питання присутніх.

Наше особисте знайомство відбулося дещо пізніше у Львові, куди я приїхав у справах Чернігівської крайової організації РУХу. Нас познайомив з Ð’’ячеславом Чорноволом, щойно обраним головою Львівської обласної ради, Михайло Бойчишин (мій друг, нині, на жаль, покійний, який на той час був одним із лідерів Львівського РУХу, Ñ– після перших демократичних виборів був обраний головою Шевченківської районної ради міста Львова). Я зараз не пам’ятаю деталі тієї нашої розмови, бо пройшло багато часу, але в основному розмова точилася навколо політичної ситуації на Чернігівщині, та розбудови організаційних структур РУХу.

Виступ Ð’. Ð§Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ð° на Установчому з’їзді Народного Руху України в 1989 Ñ€.: світлина з дарчим підписом довіреній особі кандидата в Президенти України Ð’’ячеслава Чорновола у Чернігівській області Валерію Сарані